Питання звільнення військовослужбовців Національної гвардії України з військової служби унормоване у:
– статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (далі – Закон № 2232-XII);
-Указі Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 «Про затвердження Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» (далі – Указ № 1153).
Основні підстави для звільнення з військової служби в НГУ під час воєнного стану відповідно до статті 26 Закону № 2232-XII:
– за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі (60 років) та вищого офіцерського складу (65 років);
– за станом здоров’я – виключно на підставі висновку військово-лікарської комісії (далі – ВЛК) про непридатність до військової служби;
– у зв’язку із встановленням інвалідності, якщо військовослужбовець не висловив бажання продовжувати військову службу;
– у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у вигляді позбавлення волі або обмеження волі, або інше покарання, що унеможливлює надалі проходження військової служби;
– через сімейні обставини або інші поважні причини, що визначені у Законі № 2232-XII;
– у зв’язку зі звільненням з полону – за відсутності бажання військовослужбовця щодо продовження проходження військової служби.
Важливо знати!
Військовослужбовці за наявності кількох підстав для звільнення можуть обрати за бажанням одну з них.
Звільнення за станом здоров’я
Звільнення з військової служби у Національної гвардії України (НГУ) за станом здоров’я під час воєнного стану відбувається на підставі висновку (постанови) ВЛК.
Юридичне значення для звільнення у відставку має виключно висновок ВЛК про непридатність до військової служби.
Військовослужбовці, що отримали висновок військово-лікарської комісії про визнання непридатними за станом здоров’я до військової служби з переоглядом через 6 – 12 місяців, підлягають звільненню в запас.
Військовослужбовці, визнані за станом здоров’я придатними до служби в частинах забезпечення (обмежено придатні), переміщаються із займаних посад на інші посади, на яких вони можуть виконувати обов’язки військової служби з урахуванням стану здоров’я.
Звільнення за сімейними обставинами
Під час воєнного стану військовослужбовець може бути звільнений через сімейні обставини або інші поважні причини лише у випадках, прямо визначених у пункті 3 частини 12 статті 26 Закону № 2232-XII:
- вагітність військовослужбовця-жінки;
- перебування у відпустці для догляду за дитиною до 3 років (або до 6 років – за медичним висновком);
- наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
- самостійне виховання та утримання дитини до 18 років (у разі смерті другого з батьків, позбавлення батьківських прав, зникнення безвісти, оголошений померлим, ув’язнення тощо);
- виховання дитини з інвалідністю до 18 років (у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати);
- виховання тяжкохворої дитини, яка потребує постійного медичного догляду (за висновком ЛКК), за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;
- утримання повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I або II групи;
- наявність дружини або чоловіка з інвалідністю, а також окремі випадки, пов’язані з інвалідністю батьків військовослужбовця або батьків дружини / чоловіка;
- необхідність здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, якщо за нею не здійснюють опіку інші особи;
- необхідність постійного догляду за хворою дружиною / чоловіком, дитиною або батьками, якщо потреба в такому догляді підтверджена належним висновком МСЕК, ЛКК або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО), і відсутні інші особи, які можуть здійснювати такий догляд;
- загибель або зникнення безвісти близького родича (чоловіка, дружини, сина, доньки, батька, мати, рідного повнорідного або неповнорідного брата чи сестри) під час безпосередньої участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії проти України в умовах воєнного стану.
Які документи необхідні?
Залежно від підстави звільнення такими документами можуть бути:
- висновок військово-лікарської комісії;
- довідка до акта огляду МСЕК / ЕКОПФО або інший документ, що підтверджує встановлення інвалідності;
- свідоцтва про народження дітей;
- свідоцтво про шлюб;
- рішення суду (зокрема, позбавлення батьківських прав, визнання особи безвісно відсутньою або недієздатною);
- документи, що підтверджують самостійне виховання та утримання дитини;
- медичний висновок про потребу особи в постійному сторонньому догляді, оформлений відповідно до вимог законодавства;
- документи, що підтверджують відсутність інших осіб, які можуть або зобов’язані здійснювати такий догляд;
- документи, що підтверджують факт загибелі або зникнення безвісти близького родича, а також обставини, за яких це відбулося;
- вирок суду, який набрав законної сили;
- інші документи, що безпосередньо підтверджують відповідну підставу звільнення.
Подання неповного або неналежного пакета документів є однією з основних причин відмови у звільненні. Рекомендується подавати нотаріально посвідчені копії документів з описом додатків до рапорту.
ЯК подати рапорт?
Військовослужбовець Національної гвардії України подає рапорт безпосередньому командиру, який у встановленому порядку передає його по командній підпорядкованості (командній ланці) на розгляд командира відповідної військової частини.
У рапорті зазначаються:
- повне найменування посади, військове звання, прізвище, ім’я та по батькові;
- чітке прохання про звільнення з військової служби;
- конкретна підстава звільнення із зазначенням відповідних пункту, частини та статті Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»;
- обставини, які підтверджують наявність такої підстави;
- перелік документів, що додаються;
- прохання долучити подані документи до матеріалів особової справи та розглянути рапорт по суті;
- до якого РТЦК направити його на облік.
Рапорт підлягає обов’язковій реєстрації та службовому розгляду.
Особа має право:
- отримати підтвердження реєстрації рапорту;
- зберегти копію рапорту;
- контролювати розгляд документів;
- надіслати рапорт засобами поштового зв’язку «Укрпошта» цінним листом з описом-вкладенням;
- подати рапорт у застосунку «Армія+».
Після подання рапорту командування із залученням кадрового органу та, за потреби, юридичної служби здійснює перевірку заявлених підстав, оцінює належність і достатність поданих документів, а також формує відповідні матеріали.
У процесі розгляду можуть витребовуватися додаткові документи, проводитися службова перевірка, а у випадках, пов’язаних зі станом здоров’я, – вирішуватися питання щодо направлення на ВЛК (за відсутності чинного або належного висновку).
Рішення про звільнення або відмову у звільненні реалізується виключно шляхом видання відповідного наказу уповноваженого командира (начальника) за підпорядкованістю.
Відсутність наказу означає, що військовослужбовець продовжує проходження військової служби незалежно від факту подання рапорту.
У ЯКИХ ВИПАДКАХ МОЖУТЬ ВІДМОВИТИ У ЗВІЛЬНЕННІ?
Відмова у звільненні з військової служби може бути обґрунтованою у випадках, якщо:
- заявлена обставина не передбачена у законі як підстава для звільнення під час дії воєнного стану;
- подані документи не підтверджують усіх юридично значимих елементів відповідної підстави;
- документи є неналежними, недопустимими, неповними або містять суперечності;
- відсутній належним чином оформлений та чинний висновок військово-лікарської комісії у випадках, коли звільнення заявляється за станом здоров’я;
- не підтверджено потребу в постійному сторонньому догляді або не доведено відсутність інших осіб, які можуть або зобов’язані здійснювати такий догляд;
- фактично заявлена підстава не застосовується під час воєнного стану або не відповідає умовам, визначеним у статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
Важливо пам’ятати !
У разі затягування часу розгляду або неприйняття рішення військовослужбовець має право звернутися до вищого командування або до суду.
Оскарження відмови у звільненні
У разі відмови у звільненні, затягування розгляду рапорту або його нерозгляду військовослужбовець має право на захист своїх прав у службовому та судовому порядку.
Із цією метою військовослужбовець може:
- подати повторний або уточнений рапорт із додатковими документами, що усувають недоліки попереднього звернення;
- подати скаргу старшому командиру за підпорядкованістю у порядку службового оскарження;
- оскаржити рішення, дії або бездіяльність безпосередньо до Головного управління Національної гвардії України;
- скористатися правовою допомогою адвоката для належної підготовки правової позиції та документів;
- оскаржити рішення, дії або бездіяльність командування до адміністративного суду.
До суду можна звернутися якщо:
- протиправно відмовлено у звільненні з військової служби;
- рапорт не розглянуто;
- не взято до уваги подані документи;
- допущено інші рішення, дії чи бездіяльність, які порушують права військовослужбовця.