База знань

Зразок рапорту (надсилається через СЕДО або особисто):

(Вказати посаду безпосереднього командира)
військової частини А____

Рапорт

Прошу надати мені, [звання Прізвище Ім'я По батькові], відпустку для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), на підставі рішення ВЛК № __ від __.__.202_, відповідно до п. 11 ст. 10¹ Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» терміном на ___ календарних днів з __.__.202_.

Відпустку буду проводити за адресою: ________________________
Контактний телефон: ________________________

Відпускний квиток прошу направити через систему СЕДО на
________________________ (назва ТЦК та СП або ВСП)

Посада, звання _____________ Ім'я ПРІЗВИЩЕ
__.__.202_ (підпис)

Повний документ з усіма узагальненнями доступний для завантаження у форматі PDF вище.

Питання власного дому для захисників України регулюється: Житловим кодексом України, Законом №2011-XII, Законом№3551-XII, постановами КМУ та іншими нормативно-правовими актами.

Скористатися правом на забезпечення житлом можна лише один раз за весь період проходження військової служби.

Хто може отримати житло:

• військовослужбовці ЗСУ з вислугою понад 20 років (крім строковиків);
• учасники бойових дій (УБД);
• особи, звільнені в запас або відставку;
• сім’ї військових, які загинули чи зникли безвісти;
• військові з інвалідністю внаслідок війни (I та II групи);
• ті, хто мешкає у непридатних або переповнених приміщеннях;
• внутрішньо переміщені особи, які мають статус УБД;
• особи, які втратили житло на тимчасово окупованих територіях.

Житловий фонд формується з новобудов, вивільнених квартир, придбаних приміщень або переобладнаних об’єктів.

Військовослужбовцям житло надається згідно з чергою.

Черговість надання житла визначається за часом зарахування на облік (включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень).

Позачергово:

особам, звільненим з військової служби і визнаним особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час виконання обов’язків військової служби, або захворювання, одержаного під час проходження військової служби;

сім’ям військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби.

Першочергово:

учасники бойових дій.

Особи з інвалідністю внаслідок війни забезпечуються житлом у строк до двох років з дня взяття на квартирний облік.

Що потрібно, щоб стати на квартирний облік?

Стати на квартирний облік можна:

1. За місцем проходження військової служби. Для цього військовослужбовець подає рапорт на ім’я командира частини про зарахування на квартирний облік.

Необхідно надати документи: довідки про реєстрацію місця проживання (перебування) військовослужбовця та членів його сім’ї; документи, що підтверджують право на першочергове або позачергове отримання житла; довідку про перебування або не перебування членів сім’ї на квартирному обліку за місцем роботи.

2. За місцем проживання. Для цього необхідно звернутися до виконавчого органу місцевої ради (міської, селищної чи сільської) або до відповідного ЦНАП.

Необхідні документи: заява (підписана всіма членами сім’ї); копії паспортів та ідентифікаційних кодів; довідка про реєстрацію місця проживання; довідка про склад сім’ї; копія посвідчення УБД / інвалідності внаслідок війни; документи, що підтверджують потребу в поліпшенні житлових умов (наприклад, проживання в гуртожитку, орендованому житлі або недостатня площа).

• Подані документи житлова комісія має розглянути в місячний строк.

Випадки, коли військовослужбовці знімаються з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, а саме у разі:

1) поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла;

2) засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження;

3) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

4) подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік;

5) в інших випадках, передбачених законодавством (пункт 30 Постанови №1081).

1.   Перевірте дату виключення зі списків особового складу.

Остаточний розрахунок проводиться при звільненні, а грошове забезпечення виплачується до дня виключення зі списків особового складу включно. У наказі про виключення зі списків особового складу має бути зазначено також виплату одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

2.   Переконайтеся, що вам нарахували все поточне грошове забезпечення.

До грошового забезпечення входять щомісячні основні види грошового забезпечення – посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення – підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, окремі винагороди та премія (Постанова №704, Наказ №260).

Види додаткового грошового забезпечення передбачені при звільненні з військової служби:

· індексація грошового забезпечення за період проходження служби (Закон №1282-XII та Постанова №1078);

· грошова компенсація вартості за неотримане речове майно (Постанова №178);

· одноразова грошову допомогу мобілізованим (Постанова №460);

· грошова компенсація за невикористану щорічну та додаткові відпустки; (стаття 162 Закону №504/96-ВР, пункт12 частини першої статті 12 Закону №№3551-XII, Наказ №260).

· одноразова грошова допомога (ст.15 Закону №2011-XII);

· грошова допомога на оздоровлення (Розділ XXIII Наказу №260);

· матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (Розділ XXIV Наказу №260);

· додаткова винагорода в розмірі 100 тис. грн за період участі в бойових діях або у зв’язку з пораненням, пов’язаним із захистом Батьківщини; (Постанова №168)

· перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця за період проходження служби з використанням показника прожиткового мінімуму (Постанова №704);

· надбавки за проходження військової служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років (Розділ VI Наказу №260);

· премія за особистий внесок у загальні результати служби;

· середній заробіток (грошове забезпечення) за весь час затримки розрахунку при звільненні (ст. 116 КЗпП).

3.   Перевірте компенсацію за невикористані відпустки.

У рік звільнення військовослужбовцю виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі за минулі роки. За бажанням військовослужбовця замість компенсації може бути надана відпустка з наступним виключенням зі списків особового складу.

4.   Якщо маєте посвідчення УБД, окремо перевірте компенсацію за невикористану додаткову відпустку УБД.

Учасникам бойових дій законом передбачено додаткову відпустку із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік. У рік звільнення невикористані дні такої відпустки також підлягають грошовій компенсації. Юридично коректно писати: компенсація за всі невикористані дні додаткової відпустки УБД за ті роки, коли право на неї існувало.

5.   Перевірте право на одноразову грошову допомогу при звільненні.

Для військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, при звільненні виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25% місячного грошового забезпечення. Ця допомога обчислюється з місячного грошового забезпечення без урахування винагород станом на день звільнення.

6.   Якщо звільнення відбувається за станом здоров’я, перевірте спеціальну підставу для виплати 50%.

Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, у разі звільнення за станом здоров’я виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Для обчислення цієї допомоги беруться щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення крім винагород.

7.   Окремо подайте рапорт на компенсацію за неотримане речове майно.

Грошова компенсація вартості за неотримане речове майно виплачується, зокрема, у разі звільнення з військової служби, але за заявою (рапортом) та на підставі наказу командира. Підставою для визначення суми є довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, яку видає речова служба військової частини. Вартість визначається виходячи із закупівельної вартості майна станом на 1 січня поточного року.

8.   Перевірте, чи не залишилась невиплаченою допомога для оздоровлення за поточний рік.

Військовослужбовцям, крім строковиків, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Якщо військовослужбовець мав на неї право, але не отримав її протягом року, під час звільнення вона виплачується на підставі наказу про виключення зі списків особового складу.

9.   Перевірте, чи маєте право на матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за поточний рік.

Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань надається військовослужбовцям, крім строковиків, один раз на рік у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення.

Для чинних військовослужбовців

Військовослужбовець має подати рапорт на ім’я командира військової частини (органу, підрозділу) щодо надання йому комплекту документів, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій, а саме:

1.  Довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (Додаток 6 до Порядку №887 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 року);

2.  Не менше як один із таких документів (пункт 4 Постанови №413):

•   витяги (копії) бойових донесень;

•   витяги (копії) з журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки);

•   витяги (копії) з вахтових журналів;

•   копії польотних листів;

•   копії матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв.

Додатково можуть також додаватися інші документи, які підтверджують факт виконання бойових завдань:

•   копії рапортів командирів підрозділів про виконання бойових завдань (знищення, захоплення техніки або живої сили противника);

•   витяги з наказів Генерального штабу Збройних Сил України, командирів (начальників) органів військового управління, військових частин (органів, підрозділів), установ та закладів, Командувача об’єднаних сил, командувачів угруповань військ, командирів оперативно-тактичних угрупувань про прибуття (вибуття) до (з) районів виконання бойових (службових) завдань;

•   витяги з наказів (по стройовій частині) командирів (начальників) органів військового управління, військових частин (органів, підрозділів), установ та закладів угрупувань про прибуття (вибуття) до (з) районів виконання бойових (службових) завдань;

•   документи про направлення у відрядження до (з) районів виконання бойових (службових) завдань;

3.  Для військовослужбовців, які перебували в полоні, – копію матеріалів службових розслідувань або копію акту службового розслідування;

4.  Після отримання необхідних документів потрібно у підрозділі служби персоналу (кадровому центрі) дізнатися адресу комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій і самостійно передати комісії пакет документів;

5.  Разом із пакетом документів до комісії також необхідно передати (Наказ №369):

•   рапорт (заяву) щодо розгляду документів військовослужбовця;

•   згоду на збір та обробку персональних даних;

•   засвідчені копії сторінок паспорта громадянина України з даними про прізвище, ім’я та по батькові, видачу паспорта, місце проживання та документа про присвоєння ідентифікаційного номера або лицьового і зворотного боку паспорта громадянина України у формі картки та документа, що підтверджує місце проживання;

•   дві кольорові фотокартки розміром 3×4 см на матовому папері; зображення обличчя має займати 65-70% фотокартки.

Комісія зобов’язана у місячний строк з дня отримання документів розглянути їх та довести прийняте рішення до військовослужбовця з роз’ясненням щодо порядку отримання посвідчення учасника бойових дій (пункт 20 Постанови №413 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 р. №837).

Особи, які мають право на отримання додаткової винагороди (пункт 1-2 Постанови №168):

• отримали поранення (контузію, травму, каліцтво) після введення воєнного стану, і це поранення пов’язане із захистом Батьківщини;

• перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у тому числі за кордоном), включаючи час переміщення з одного закладу охорони здоров’я до іншого;

• або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв’язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Важливо: якщо ви перебуваєте у відпустці для лікування після поранення, то додаткову винагороду у розмірі 100 000 гривень зможете отримати виключно у разі тяжкого поранення, що має бути підтверджено висновком ВЛК.

Розрахунок додаткової винагороди

• особи, зазначені у пункті 4.1., мають право на отримання щомісячної додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень. Ця виплата здійснюється як доплата до основної зарплати.
• Водночас за військовослужбовцем зберігається розмір щомісячного грошового забезпечення відповідно до останньої займаної ним посади.

Додаткова винагорода нараховується пропорційно кількості днів перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці для лікування. Розрахунок здійснюється шляхом поділу встановленого розміру додаткової винагороди на кількість календарних днів у відповідному місяці та множення на кількість днів фактичного перебування на лікуванні або у відпустці для лікування. Відповідно, фактичний розмір виплати залежить від тривалості лікування та кількості календарних днів у конкретному місяці.

У разі перебування на лікуванні або у відпустці для лікування протягом повного календарного місяця військовослужбовець отримує додаткову винагороду у розмірі 100 000 гривень.

Строк виплати додаткової винагороди (пункт 9 розділу І Наказу №260):

• додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень виплачується щомісяця на період лікування, але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини;

• після проходження чотирьох місяців безперервного лікування додаткова винагорода може сплачуватися на підставі висновку військово-лікарської комісії та рішення командира військової частини;

• військовослужбовцям строкової військової служби, які перебувають у відрядженнях, відпустках і на лікуванні в лікарняних закладах, грошове забезпечення виплачується за весь період перебування у відрядженнях, відпустках і на лікуванні.

Документи, які необхідно зібрати для отримання додаткової винагороди:

1. довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) (додаток 5 до Положення №402);

2. або акт про нещасний випадок:

• складається начальником медичної служби військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець;

• містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини;

• складається протягом п’яти днів та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров’я або ТЦК та СП.

• видається у двох примірниках (один із яких направляється до ВЛК, інший – зберігається в особовій справі військовослужбовця);

3. медичний висновок (ВЛК) про ступінь тяжкості поранення (якщо Ви перебуваєте у відпустці для лікування після поранення).

Порядок дій для отримання додаткової винагороди:

• переконатися, що командир військової частини подав рапорт про подію (поранення, травму, контузію) до штабу військової частини; 
• у разі, якщо рапорт не був поданий, військовослужбовцю необхідно самостійно підготувати письмове пояснення щодо обставин поранення та подати рапорт на ім’я командира військової частини;
• звернутися до начальника медичної служби військової частини для оформлення довідки про обставини отримання травми (поранення);
• у разі перебування на лікуванні у закладі охорони здоров’я – звернутися до відповідальної посадової особи такого закладу (зокрема, секретаря ВЛК, лікуючого лікаря, головного лікаря або іншої уповноваженої особи) для отримання довідки про обставини травми;
• якщо військовослужбовець перебуває у відпустці для лікування – подати рапорт до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) за місцем перебування для оформлення відповідної довідки;
• після отримання довідки про обставини травми командир військової частини видає наказ про призначення та виплату додаткової винагороди.

Порядок дій у разі відмови у виплаті додаткової винагороди:

• звернутися на гарячу лінію Міністерства оборони України (1512);
• подати скаргу до Штабу оперативного командування, якому підпорядковується Ваша військова частина;
• подати письмове звернення рекомендованим листом із описом вкладення на адресу Міністерства оборони України або через електронну пошту, а також до Військової служби правопорядку; 
• якщо не отримаєте відповіді на звернення або отримаєте відмову у здійсненні виплати, ви маєте право звернутися до адміністративного суду з позовом за захистом свого порушеного права.

Питання виплати додаткової винагороди військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, регулюється Законом №2011-XII, Постановою №168 та Наказом №260.

•  Особи, які мають право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень (пункт 1-1 Постанови №168):
• беруть участь у бойових діях;
• забезпечують оборону України;
• захищають безпеку населення і держави від агресії РФ.

Водночас такі особи повинні перебувати у місцях:

• у зонах бойових зіткнень;
• на тимчасово окупованих територіях;
• на позиціях між нашими військами та ворогом.

Завдання, за які передбачена винагорода:

• участь у бойових діях на передовій;
• виявлення ворожих повітряних цілей;
• польоти в зонах бойових дій;
• завдання ударів по ворогу ракетними військами, артилерією або ППО;
• бойові дії на території противника;
• ураження повітряних і морських цілей ворога;
• евакуація повітряних суден під час атаки ворога;
• операції кораблів, катерів і суден у морі чи на річці;
• надання медичної допомоги в зоні бойових дій;
• відбиття атак на об’єкти, що охороняються, звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення;
• розмінування територій під час виконання бойових завдань.

3.2. Розрахунок додаткової винагороди:

• особи, зазначені у пункті 3.1., мають право на отримання щомісячної додаткової винагороди у розмірі до 100 000 гривень. Така винагорода виплачується додатково до основної зарплати.
• При цьому за військовослужбовцем зберігається основне грошове забезпечення відповідно до займаної ним посади та встановлених виплат.

Розмір додаткової винагороди визначається пропорційно кількості днів виконання бойових (спеціальних) завдань. Розрахунок здійснюється шляхом поділу встановленого розміру винагороди на кількість календарних днів у відповідному місяці та множення на кількість днів фактичного виконання бойових (спеціальних) завдань.

У разі виконання бойових (спеціальних) завдань протягом усього календарного місяця військовослужбовець отримує повну додаткову винагороду у розмірі 100 000 гривень.

У разі виконання бойових (спеціальних) завдань протягом усього календарного місяця військовослужбовець отримує повну додаткову винагороду у розмірі 100 000 гривень.

 3.3 Документи, які є підтвердженням виконання бойового завдання (пункт 4 розділу XXXIV Наказу №260):

• бойовий наказ або розпорядження;

• журнал бойових дій (або вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал);

• журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова́відомість (якщо це стосується охорони об’єкта, на який було здійснено напад);

• рапорт командира підрозділу, корабля чи катера, в якому зазначено участь кожного військовослужбовця (включаючи тих, хто належить до підпорядкованих або доданих підрозділів) у бойових діях чи виконанні спеціальних завдань.

 Особи, які не мають права на додаткову винагороду (пункт 15 розділу XXXIV Наказу №260):

• ті, хто самовільно залишив військову частину або місце служби (дезертирував). Виплати не нараховуються за весь період відсутності, включаючи місяць повернення, оголошений наказом командира.

• ті, кого усунули від виконання службових обов’язків або відсторонили від посади. Виплати припиняються з дня усунення і до його завершення, оголошеного наказом командира.

• ті, хто відмовився виконувати бойові накази. Додаткова винагорода не виплачується за місяць, коли було зафіксовано таке порушення.

• ті, хто вживав алкоголь або наркотики на території частини, або перебував на службі у стані сп’яніння. Додаткова винагорода не виплачується за місяць, коли сталося порушення.

• особи, щодо яких судом прийнято рішення про відповідальність за кримінальні чи адміністративні правопорушення, зокрема пов’язані з корупцією.

• ті, хто добровільно здався в полон. Виплата додаткової винагороди припиняється з моменту встановлення цього факту.

• ті, хто навмисно завдав собі тілесних ушкоджень або вчинив самогубство (крім випадків доведення до самогубства, що встановлено судом). Виплати припиняються за місяць, коли сталося ушкодження або самогубство.

• ті, хто відбуває покарання на гауптвахті. Під час відбування покарання додаткова винагорода не виплачується.

 3.5 Порядок дій у разі відмови у виплаті додаткової грошової допомоги:

• зверніться на гарячу лінію Міністерства оборони України за номером 1512;

• подайте скаргу до Штабу оперативного командування, якому підпорядковується ваша військова частина;

• надішліть письмове звернення рекомендованим листом з описом вкладення на адресу МОУ (або на електронну пошту МОУ) та ВСП;
• якщо не отримаєте відповіді на звернення або отримаєте відмову у здійсненні виплати, ви маєте право звернутися до адміністративного суду з позовом за захистом свого порушеного права.

Військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв’язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення (пункт 11 статті 10-1 Закону №2011-XII та пункт 8.14 розділу VIII Інструкції №170).

• Важливо, що військовослужбовець не може одразу після отримання рішення ВЛК поїхати у відпустку, оскільки військова частина повинна обліковувати його в добовому наказі як такого, що перебуває у відпустці для лікування.

Для цього військовослужбовцю необхідно написати рапорт про надання відпустки та отримати відпускний квиток. Якщо цього не зробити, командування військової частини може вважати відсутність військовослужбовця самовільним залишенням військової частини, оскільки у військової частини немає офіційних підстав для його відсутності.

Щоб офіційно оформити відпустку, військовослужбовцю необхідно особисто прибути до частини, надати документи про лікування, висновок ВЛК і написати рапорт. Лише після цього йому надають відпускний квиток, і військовослужбовець може їхати у відпустку.

Проте, коли військовослужбовцю надають відпустку для лікування згідно з рішенням ВЛК, у нього може не бути фізичної можливості доїхати до військової частини через хворобу, поранення тощо. Тому відповідно до Постанови №901 військовослужбовець може надіслати свій рапорт про надання відпустки, висновок ВЛК та медичні довідки через найближчий ТЦК та СП засобами СЕДО (системи електронного документообігу) або через медичний заклад, у якому військовослужбовець проходив лікування (якщо в цьому медичному закладі є СЕДО).

У рапорті військовослужбовець вказує, куди саме необхідно надіслати відпускний квиток: це може бути ТЦК та СП або відділ ВСП. Після отримання відпускного квитка військовослужбовець зобов’язаний стати на облік у ТЦК та СП або ВСП.

*Приклад рапорту наведено нижче.

(Вказати посаду безпосереднього командира)

військової частини А____

Рапорт

Прошу надати мені, звання Прізвище Ім’я По батькові, відпустку для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), на підставі рішення військово-лікарської комісії №____ від __.__.202__, відповідно до пункту 11 статті 10¹ Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» терміном на ___ календарних днів з __.__.202__.

З правилами поведінки в громадських місцях, забороною вживання алкогольних та наркотичних речовин під час проведення відпустки ознайомлений та зобов’язуюсь їх виконувати. Зобов’язуюся повернутися вчасно.

Відпустку буду проводити за адресою:________________________________

Контактний телефон:___________________________________

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2023 року №901 «Про затвердження Порядку здійснення в особливий період обміну медичними та іншими документами військовослужбовців між закладами охорони здоров’я державної та комунальної власності, державними установами Національної академії медичних наук, в яких військовослужбовці перебували (перебувають) на лікуванні, військовими частинами і територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки» документи для оформлення відпустки надсилаються через систему електронного документообігу, а саме:

1. Рапорт на надання відпустки;

2. Довідка військово-лікарської комісії №___ від __.__.202_.

Відпускний квиток прошу направити через систему електронного документообігу на

___________________ (вказати назву ТЦК та СП або ВСП)

Посада, звання                                                            _______________ Ім’я ПРІЗВИЩЕ

__.__.202_ (підпис)

• Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров’я та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення не може перевищувати 12 місяців поспіль.

Якщо прогнозується, що лікування буде тривалим, то не пізніше ніж через чотири місяці від початку такого лікування військовослужбовцю потрібно пройти ВЛК, яка вирішить питання щодо потреби у тривалому лікуванні. Це необхідно зробити для того, щоб військовослужбовцю в межах безперервного лікування протягом 12 місячного строку виплачувалося грошове забезпечення (п.9 Наказу №260).

Після завершення відпустки для лікування військовослужбовцю необхідно пройти ВЛК для вирішення питання про його придатність до подальшого проходження військової служби.

Причинний зв’язок поранення, травми, контузії, каліцтва встановлюється військово-лікарською комісією відповідно до вимог глави 21 розділу II Положення №402.

Чому важливо підтвердити зв’язок поранення із захистом Батьківщини?

Встановлення такого зв’язку має значення для отримання (Закон №2011-XII, Закон №3551-XII):

1) додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 гривень щомісяця у зв’язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні, зокрема отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу (у тому числі за кордоном), включаючи час переміщення з одного закладу охорони здоров’я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв’язку із отриманням тяжкого поранення (абз. 4 п. 1^-2 Постанови №168);

2) одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності:

• I група — 400-кратний прожитковий мінімум;

• II група — 300-кратний прожитковий мінімум;

• III група — 250-кратний прожитковий мінімум;

3) пріоритетності під час отримання медичних послуг, реабілітації та протезування;

4) пенсійного забезпечення; 

5) додаткових пільг у разі отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

Основні документи для встановлення причинного зв’язку поранення із захистом Батьківщини:

1. Первинна медична карта (форма 100, форми №001/о та №002/о) (Наказ №879).

• Така форма видається лікарем, що надає невідкладну швидку допомогу, або у військовій частині.

• Це перший і найважливіший документ, який оформлюється безпосередньо після евакуації з поля бою та надання первинної медичної допомоги.

2. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва)

• Цей документ є ключовим для встановлення причинного зв’язку із захистом Батьківщини.

• Довідку видає командир військової частини.

• Вона містить детальну інформацію про обставини, за яких було отримано травму (поранення, контузію, каліцтво).

• Довідка про обставини травми може формуватися і передаватися в електронному вигляді.

3. Висновок ВЛК

За результатами лікування військовослужбовець направляється на військово-лікарську комісію, яка формує: довідку ВЛК або свідоцтво про хворобу та встановлює:

• причинний зв’язок поранення з військовою службою;

• ступінь придатності до військової служби;

• потребу в лікуванні, відпустці, протезуванні тощо.

4. Рішення ЕКОПФО

З 1 січня 2025 року замість МСЕК діють ЕКОПФО, які встановлюють:

• групу інвалідності;

• ступінь втрати працездатності у відсотках;

• потребу в допоміжних засобах реабілітації.

АЛГОРИТМ ДІЙ

Етап 1 (регулює Наказ №879, яким затверджено форми первинної облікової документації №001/о «Первинна медична картка» та Інструкція щодо її заповнення»).

Якщо ви отримали поранення (контузію, травму або каліцтво) в районі ведення бойових дій:

1. зберігайте первинну медичну карту, яку заповнює медик після надання першої допомоги. Цей документ повинен супроводжувати вас на всіх етапах лікування;

2. перевірте правильність даних, особливо правильність написання вашого прізвища, імені, по батькові та номера військової частини;

3. після евакуації з поля бою передайте первинну медичну карту медичному персоналу закладу охорони здоров’я, куди вас доставили, але зробіть копію / фото цього документа для себе.

Етап 2 (регулює Постанова №901).

Якщо ви перебуваєте у військовій частині

1. Зв’яжіться з безпосереднім командиром та переконайтеся, що він подав рапорт про поранення (травму, контузію) до штабу військової частини.

2. Якщо рапорт не було подано, самостійно складіть такі документи: 

• пояснення про обставини поранення;

• рапорт на ім’я командира військової частини з проханням видати довідку про обставини травми;

• за можливості, додайте пояснення 2–3 свідків, які були з вами в момент поранення.

3. Подайте документи до військової частини одним зі способів:

• особисто (прибудьте до штабу, подайте документи до стройової частини, отримайте підпис, дату та печатку в/ч на вашій копії);

• через ТЦК та СП або через заклад охорони здоров’я (якщо ви перебуваєте поза межами в/ч);

• за допомогою поштового зв’язку «Укрпошта» цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Важливо! Рапорт – це обов’язкова підстава для службового розслідування.

Якщо ви перебуваєте на лікуванні

1. Повідомте посадову особу госпіталю про потребу отримання довідки про обставини травми.

2. Заклад охорони здоров’я зробить запит на вашу військову частину для отримання довідки про обставини травми.

3. Підпишіть згоду на обробку та поширення персональних даних, яка потрібна для забезпечення можливості пересилання ваших медичних документів у системі електронного документообігу.

4. Проінформуйте командира про своє місцезнаходження, дату госпіталізації та відділення, в якому перебуваєте. Повідомте командиру про запит на отримання довідки про обставини травми.

Якщо ви у відпустці або вдома у процесі звільнення

1. Зверніться до найближчого ТЦК та СП (як правило, там, де стоїте на обліку).

2. Напишіть рапорт на отримання довідки про обставини травми від військової частини, в якому обов’язково зазначте форму довідки (електронна копія чи паперовий оригінал) та адресу для надсилання (ТЦК та СП, медзаклад чи домашня адреса).

Етап 3 (регулює глава 6 розділу II Наказу Міноборони №402). 

1. Отримайте направлення на ВЛК від:

− начальника медичної служби військової частини (якщо ви у військовій частині);

− начальника закладу охорони здоров’я (якщо ви на стаціонарному лікуванні);

− керівника ТЦК та СП (якщо ви у відпустці або звільнені зі служби).

2. Запишіться на медогляд ВЛК через систему електронної черги. Начальник медичної служби в/ч через систему е-черги обере заклад, у якому ви проходитимете ВЛК, та визначить час і день прибуття.

3. Підготуйте документи для проходження ВЛК:

− направлення на медичний огляд ВЛК;

− медичні документи, які підтверджують розвиток захворювання або одержання травм;

− паспорт;

− військовий квиток або посвідчення офіцера;

− медичну характеристику (у визначених випадках);

− службову характеристику (у визначених випадках);

− довідку про обставини травми (у паперовому або електронному форматі);

− посвідчення УБД (за наявності);

− інші медичні документи щодо стану вашого здоров’я;

− фотокартка 3 × 4 см без головного убору (у разі амбулаторного огляду ВЛК).

4. Пройдіть обстеження у всіх необхідних спеціалістів ВЛК (хірург, терапевт, невропатолог, окуліст, отоларинголог, інші за медичними показаннями).

5. Переконайтеся, що у висновку ВЛК є формулювання:

«Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов’язане із захистом Батьківщини»;

Етап 4 (регулює Постанова №1338) 

1. Отримайте направлення на ЕКОПФО від:

• лікуючого лікаря або голови ВЛК (якщо ви на стаціонарному лікуванні);

• безпосереднього командира (якщо ви у військовій частині);

• сімейного лікаря (якщо ви звільнені з військової служби).

2. Підготуйте документи для ЕКОПФО:

• паспорт або ID-картка;

• копія ідентифікаційного коду;

• військово-облікові документи;

• свідоцтво про хворобу або довідка ВЛК;

• медична документація (виписки, результати обстежень, консультативні висновки);

• індивідуальний реабілітаційний план (за наявності).

3. Виберіть зручну форму огляду ЕКОПФО:

• очна (особисто прибуваєте до закладу);

• заочна (розгляд документів без вашої присутності);

• дистанційна (використання телемедицини);

• виїзна (оцінювання за місцем лікування або перебування).

4. Отримайте рішення ЕКОПФО, яке містить:

• встановлену групу інвалідності (за наявності підстав);

• встановлення причинного зв’язку (пов’язано із захистом Батьківщини);

• відсоток втрати працездатності;

• рекомендації щодо реабілітації, протезування тощо.

Якщо особа зникла безвісти за особливих обставин або її зникнення пов’язане зі збройним конфліктом, бойовими діями чи тимчасовою окупацією частини території України, їй надається спеціальний правовий статус і гарантії, визначені у законі.

Близькі родичі та члени сім’ї мають право отримати достовірну інформацію про можливе місце перебування цієї особи, обставини її загибелі (смерті) та місце поховання (якщо такі відомі). Для цього вони можуть звернутися до ТЦК та СП із запитом і отримати витяг із наказу, який містить інформацію про обставини зникнення безвісти внаслідок дій противника.

Правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, визначається у Законі України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» від 12.07.2018 №2505-VIII.

Статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, виникає з моменту внесення відомостей про неї до Єдиного реєстру на підставі поданої заяви. При цьому вважається, що особа зникла безвісти за особливих обставин уже з часу подання такої заяви заявником..

Військовослужбовець вважається зниклим безвісти за особливих обставин, якщо:

• відсутня достовірна інформація про його місцезнаходження після виконання бойового завдання;
• існують припущення про полон або загибель, але це не підтверджено;
• відсутня можливість перевірити обставини через активні бойові дії.

Які дії необхідно здійснити?

КРОК 1

Зверніться до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), у якому був мобілізований військовослужбовець, уточніть офіційний статус військовослужбовця та отримайте інформацію про останні відомі обставини.

У разі надходження таких звернень начальник відповідного ТЦК та СП зобов’язаний направити відповідний запит до військової частини за останнім відомим місцем проходження служби військовослужбовцем або до відповідної служби персоналу вищого рівня (розділ VII Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року №280).

КРОК 2

У разі підтвердження факту зникнення військовослужбовця:

• подайте заяву про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, до органів Національної поліції України.
• зазначте всі відомі дані про зниклого військового: обставини зникнення; особливі прикмети; речі, які могли бути при військовому.

Важливо! Найближчий родич повинен здати біологічні зразки для ДНК-порівняння одночасно із поданням заяви до поліції.

Через 24 години після подання заяви вам зобов’язані видати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, у якому буде вказано слідчого та номер кримінального провадження (ст. 60 КПК України).

КРОК 3. Повідомте всі уповноважені органи:

1) Національне інформаційне бюро (НІБ):

• покликання на вебсайт: https://nib.gov.ua;
• електронна адреса: info@nib.gov.ua;
• контактна інформація: 1648 (в межах України) або +38 044 287 8165 (для дзвінків з-за кордону);
• чат-бот: t.me/nib_uncp_bot;

2) Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (КШ)

• контактна інформація: 0 800 300 529 (в межах України), +38 (044) 390 43 90 (для дзвінків з-за кордону);
• електронна адреса: koord@gur.gov.ua;
• покликання на вебсайт: https://koordshtab.gov.ua.

На сайті Координаційного штабу також можна створити «Особистий кабінет» – інструмент для отримання оновленої інформації щодо військовополонених або зниклих безвісти осіб https://cabinet.koordshtab.gov.ua/login;

3) Об’єднаний центр з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України (при СБУ):

• контактна інформація: +38 (044) 321 11 21, +38 (098) 321 11 21; +38 (067) 650 83 32 (Telegram / WhatsApp / Viber);
• електронна адреса: united_center@ssu.gov.ua;
• покликання на вебсайт: https://ssu.gov.ua/obiednanyi-tsentr-z-koordynatsii-poshuku-ta-zvilnennia-viiskovopolonenykh-nezakonno-pozbavlenykh-voli-osib-vnaslidok-ahresii-proty-ukrainy ;

4) Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин:

• контактна інформація: 1698; (099) 792 01 26;

5) Уповноважений Верховної Ради з прав людини:

• контактна інформація: 0 800 50 17 20; 044 299 74 08;
• електронна адреса: zapyt@ombudsman.gov.ua;
• покликання на вебсайт: ombudsman.gov.ua;

6) Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ):

• контактна інформація: 0 800 300 155 (Україна); +41227303600 (Женева);
• електронна адреса: kyi_kyiv@icrc.org;
• https://blogs.icrc.org;
• покликання для заповнення анкети: uruprecase.powerappsportals.com;

7) Робоча група ООН з питань насильницьких та недобровільних зникнень:

• покликання для заповнення на сайті: https://koordshtab.gov.ua/contact-un;
• електронна адреса:hrc-wg-eid@un.org. 

Які відомості необхідно надати при зверненні до уповноважених органів?

1. Ідентифікаційні дані:

• прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);
• дата народження;
• контактний номер телефону.

2. Документи:

• копія паспорта;
• копія військового квитка (за наявності).

3. Службова інформація:

• військове звання, посада;
• військово-облікова спеціальність (якщо відома);
• найменування військової частини;
• ТЦК та СП, через який здійснювалася мобілізація.

4. Обставини зникнення:

• дата зникнення;
• місце події;
• відомі обставини.

5. Останній контакт:

• дата і час;
• спосіб зв’язку (дзвінок, повідомлення тощо).

6. Додаткові відомості:

• контакти побратимів або свідків;
• фотозображення;
• опис особливих прикмет (татуювання, шрами, медичні особливості тощо).

7. Доказові матеріали (за наявності):

• фото або відео, що можуть свідчити про можливий полон, поранення чи інші обставини.

КРОК 4. Отримайте витяг із Реєстру зниклих безвісти

Для підтвердження статусу особи необхідно отримати витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Запит подається до:

• Міністерства внутрішніх справ України (електронною поштою pgmia@mvs.gov.ua)
• або Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріат Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) поштовим відправленням на адресу: вул. Богомольця, 10, м. Київ, 00024.

У запиті необхідно зазначити:

• мету отримання інформації;
• дані зниклої особи (П. І. Б., дату народження, місце народження);
• дані заявника (П. І. Б., адресу проживання, паспорт).

До запиту необхідно долучити копії документів, що підтверджують родинні зв’язки з особою, стосовно якої робиться запит. Витяг можна отримати в паперовому або електронному вигляді, про бажану форму витягу необхідно вказати у заяві.

Витяг надається у строк до 10 робочих днів. У випадках, коли підготовка витягу потребує додаткової перевірки інформації, запити розглядаються у строк до 30 календарних днів (пункт 4 Положення про Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, затвердженого наказом МВС від 29.08.2022 №535).

КРОК 5. Отримайте сповіщення про зникнення військового безвісти

У разі встановлення факту зникнення безвісти військовослужбовця командир військової частини зобов’язаний не пізніше наступного дня після отримання інформації про зникнення повідомити про це відповідний ТЦК та СП (розділ VI Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року №280).

Сповіщення командира військової частини передається до ТЦК та СП за місцем проживання або перебування родини військовослужбовця, якщо такі дані відсутні – за місцем його призову або останньої реєстрації.

Підставою для направлення є відповідний наказ командира військової частини про обставини зникнення.

Після отримання такого сповіщення ТЦК та СП зобов’язаний протягом семи днів вручити членам сім’ї або близьким родичам військовослужбовця офіційне сповіщення про його зникнення безвісти (додаток 28 Інструкції №280).

Одночасно ТЦК та СП повинен:

• поінформувати родину про передбачені у законодавстві соціальні гарантії;
• надати роз’яснення щодо порядку оформлення документів для призначення пенсії, грошової допомоги та інших належних виплат.

У разі якщо сповіщення не було вручено:

• зверніться до ТЦК та СП за місцем проживання із письмовою заявою про його видачу.

Якщо сповіщення отримав інший член сім’ї:

• ви маєте право звернутися до ТЦК та СП із заявою про видачу дубліката.

Питання розшуку та правового захисту військовополонених регулюється Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими, статтею 214 Кримінального процесуального кодексу України, Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Законом України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини», а також Постановою КМУ №413 від 5 квітня 2022 року, Постановою КМУ №721 від 17 червня 2022 року та Постановою КМУ №208 від 27 лютого 2024 року.

1.1. ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЕЦЬ ПОТРАПИВ У ПОЛОН

Перед зверненням до компетентних органів та уповноважених установ необхідно зібрати повну інформацію про військовослужбовця, який перебуває в полоні, а саме:

• паспортні дані особи та РНОКПП;
• військове звання особи та останнє його місце перебування (військова частина, підрозділ – їхні номери та назви тощо);
• військовий квиток (копія, якщо наявна);
• адресу ТЦК та СП, через який був призваний громадянин;
• інформацію стосовно військовослужбовців, із якими служить громадянин у Збройних Силах України;
• останню дату спілкування із близькими родичами;
• особливі прикмети громадянина (родимі плями на тілі, шрами, татуювання тощо). 

Чим більше повної та точної інформації про військовослужбовця ви зберете, тим швидше розпочнеться його розшук і встановлення особи.

 1.2. КУДИ ПОТРІБНО ЗВЕРТАТИСЯ, ЯКЩО ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЕЦЬ ПОТРАПИВ У ПОЛОН? 

Порядок звернення до компетентних органів державної влади та відповідних міжнародних інституцій доцільно визначити таким чином:

2. подання заяви до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими:

• сайт Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими: koordshtab.gov.ua;
• зареєструйтеся в Особистому кабінеті Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими за посиланням: https://cabinet.koordshtab.gov.ua/login;
• увійдіть в Особистий кабінет Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими та подайте заяву про перебування у полоні (покрокова інструкція: https://www.youtube.com/playlist?list=PLOvUlFEr3ZMTTBLJmWoHt_RoIwhKzBnQ5);
• після подачі заяви її статус можна відстежувати в особистому кабінеті заявника.

Важливо! Будь-які нові відомості щодо військовополоненого слід вносити в Особистий кабінет Координаційного штабу в розділі «Додаткова інформація», а також надавати слідчому, котрий веде справу;

3. подання заяви до Національного інформаційного бюро:

• НІБ є спеціальним органом, який здійснює повний збір та узагальнення всієї інформації про військовополонених громадян та передає ці дані до правоохоронних органів, міжнародних організацій та моніторингових місій, і тому важливо його повідомити про те, що військовослужбовець потрапив до полону;
• гаряча лінія для дзвінків за номером – 1648; для тих, хто перебуває за кордоном, – +38 (044) 287 81 65;
• посилання для реєстрації та подання заяв: https://nib.gov.ua/;

4.   звернення до Об’єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України:

• електронна форма звернення щодо розшуку українських захисників, які потрапили в полон країни-агресора, та незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScCpF9IMFayFWVH3gABn4fR6iIlPnX81rw93tFtV6PqrzeOtQ/viewform;

5. звернення до Бюро Центрального агентства Міжнародного Комітету Червоного Хреста з розшуку для міжнародного збройного конфлікту в Україні (Бюро ЦАР):

• подати запит на розшук можна за посиланням: https://uruprecase.powerappsportals.com/uk-UA/;
• щоб отримати інформацію про зниклого члена сім’ї, ви також можете зв’язатися особисто за адресою: вул. Велика Васильківська, 6, корпус «О», м. Київ, 01024, Україна;
• Бюро може звернутися до уряду держави-агресора (росії) із запитом щодо встановлення долі полоненого та із запитом на отримання доступу до нього у місці утримання;

6. звернення до Робочої групи ООН з насильницьких або недобровільних зникнень:

• Робоча група допомагає сім’ям дізнатися про долю або місце перебування членів їхніх сімей. Робоча група отримує, розглядає та передає державам повідомлення про насильницькі зникнення, подані родичами або правозахисними організаціями, з вимогою провести розслідування та пошуки і повідомити про результати;
• форму для звернення можна завантажити за посиланнями: https://koordshtab.gov.ua/files/Communication-form-UA.docx
• або https://koordshtab.gov.ua/files/Communication-form-UA.pdf,
• заповнити українською або іншою офіційною мовою ООН та надіслати електронною поштою на hrc-wg-eid@un.org.

Важливо! У разі отримання будь-якої інформації про військовополоненого (дзвінки, листи, свідчення тощо) її необхідно невідкладно передати слідчому, подати через особистий кабінет Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, а також повідомити Міжнародний комітет Червоного Хреста і Робочу групу ООН з насильницьких або недобровільних зникнень.

У Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон №2011-XII) та Постанові Кабінету Міністрів України №884 від 30.11.2016 (далі – Порядок №884) передбачено виплату грошового забезпечення військовослужбовців, які потрапили в полон, стали заручниками, інтерновані у нейтральних державах або зникли безвісти.

1. Хто має право на отримання грошового забезпечення?

Право на отримання грошового забезпечення залежить від наявності або відсутності особистого розпорядження військовослужбовця (ч. 6 ст. 9 Закону №2011-XII). Наявність чи відсутність особистого розпорядження військовослужбовця можна перевірити, звернувшись із письмовою заявою до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) за місцем реєстрації чи призову військовослужбовця. Оригінал документа зберігається в особовій справі у ТЦК, а копія – у самого військового ( п. 4 ст. 16 Закону №2011-XII)

Грошове забезпечення виплачується особам, визначеним військовослужбовцем в особистому розпорядженні на випадок потрапляння в полон, зникнення безвісти або інтернування.

У такому разі військовослужбовець самостійно визначає:

• осіб, які мають отримувати виплати;
• частки кожної особи у відсотках.

Виплата здійснюється відповідно до такого розпорядження.

У разі відсутності в особистому розпорядженні на випадок полону стовідсоткового розподілу грошового забезпечення нерозподілена частка грошового забезпечення зберігається за військовослужбовцем.

Якщо військовослужбовець особистого розпорядження не склав, право на отримання грошового забезпечення мають особи першої черги (абз. 4 ч. 6 ст. 9Закону №2011-XII):

• дружина / чоловік;
• неповнолітні діти;
• діти з інвалідністю з дитинства незалежно від віку;
• батьки, яких не позбавлено батьківських прав.

У разі відсутності осіб, які зазначені вище, право на виплату грошового забезпечення мають особи другої черги (абз. 5 ч. 6 ст. 9Закону №2011-XII):

• повнолітні діти;
• рідні брати (сестри).

2. Який розмір грошового забезпечення у разі відсутності особистого розпорядження військовослужбовця?

• Особи першої черги отримують 50 % грошового забезпечення військовослужбовця, які розподіляються порівну між усіма особами цієї черги (решта 50 % зберігаються (депонуються) за військовослужбовцем).
• Особи другої черги отримують 20 % грошового забезпечення, які також розподіляються порівну між усіма особами цієї черги (решта 80 % зберігаються (депонуються) за військовослужбовцем).

У разі звільнення з полону все збережене (депоноване) грошове забезпечення виплачується військовослужбовцю, у разі смерті – включається до складу спадщини.

До грошового забезпечення входять (відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону №2011-XII):

• посадовий оклад, оклад за військовим званням;
• щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
• одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовця у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, визначеним особам за їх заявою на ім’я командира військової частини (п. 3 Порядку №884).

Виплати грошового забезпечення не здійснюються, якщо військовослужбовець добровільно здався в полон, самовільно залишив військову частину або у разі дезертирства.

Також виплати грошового забезпечення не здійснюються:

• особам, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору;
• громадянам російської федерації або республіки білорусь, а також особам, які постійно проживають на території цих країн.

3. Які документи потрібно подати для здійснення виплати?

• Заява (у довільній формі) із зазначеною в ній назвою банку та номером поточного рахунку у форматі IBAN для перерахунку коштів.
• Копія паспорта й ідентифікаційного коду.
• Довідка про зареєстроване місце проживання.
• Копія документів, що підтверджують родинні зв’язки з військовослужбовцем (наприклад свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження тощо).
• Копія довідки про внесення даних про військовослужбовця до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
•  Копія рішення суду про поновлення батьківських прав – для виплати грошового забезпечення батькам військовослужбовців, які були позбавлені батьківських прав стосовно військовослужбовців. 
•  Копія свідоцтва про смерть особи, яка має право на отримання грошового забезпечення (за наявності) – для перерахунку частки виплати грошового забезпечення.
• Копія документа, що підтверджує:

призначення особи опікуном, піклувальником малолітньої (неповнолітньої) дитини військовослужбовця, усиновлення такої дитини – для виплати грошового забезпечення законним представникам на малолітніх (неповнолітніх) дітей військовослужбовців або дітей військовослужбовців з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку); 

призначення військовослужбовця опікуном, піклувальником повнолітніх дітей, рідних братів (сестер) чи їх усиновлення – для виплати грошового забезпечення повнолітнім дітям військовослужбовців, їхнім рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці;

встановлення інвалідності – для виплати грошового забезпечення дітям військовослужбовців з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам.

Перелік документів до заяви передбачений у пункті 3 Порядку №884.

4 Порядок звернення із заявою про виплату грошового забезпечення

• Подання заяви на виплату з документами здійснюється до будь-якого зручного за місцем розташування ТЦК та СП.
• ТЦК та СП забезпечує долучення до заяви на виплату копії наданих заявником документів, відповідних повних витягів з Державного реєстру актів цивільного стану, завіряє встановленим порядком ці копії документів, формує із цих документів файл PDF, підписує електронним підписом та подає через СЕДО до військової частини.
• Розгляд заяви з документами та прийняття рішення у військовій частині відбувається протягом 15 днів з дня отримання заяви.
• У разі позитивного рішення, виплати відбуваються щомісяця (у поточному місяці за минулий) шляхом зарахування на банківський рахунок, який було вказано в заяві.

5 Дії у разі отримання відмови у виплаті грошового забезпечення?

Це правовий механізм, спрямований на захист майнових прав осіб, які зникли безвісти, та забезпечення цілісності їхніх активів. Регулюється Цивільним кодексом України, законами України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», «Про нотаріат» та главою 9-1 Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012.

КОГО СТОСУЄТЬСЯ

Опіка встановлюється над майном двох категорій осіб:

• безвісно відсутні — особи, про місцеперебування яких немає відомостей за місцем проживання протягом 1 року (за рішенням суду);
• зниклі безвісти за особливих обставин — особи, що зникли через збройний конфлікт, воєнні дії, окупацію або надзвичайні ситуації. Статус діє з моменту внесення даних до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. 

ПІДСТАВИ ДЛЯ ЗВЕРНЕННЯ ДО НОТАРІУСА

Нотаріус встановлює опіку на підставі:

– рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою;

– витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;

– заяви від заінтересованих осіб.

ХТО МОЖЕ ПОДАТИ ЗАЯВУ

За письмовою заявою про вжиття заходів для встановлення опіки над майном заходів вживає нотаріус. Подати її можуть:

• близькі родичі або члени сім’ї: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»);
• інші заінтересовані особи, чиї права можуть бути порушені через відсутність опіки;
• орган опіки та піклування.

МІСЦЕ ВСТАНОВЛЕННЯ ОПІКИ

1) за останнім місцем проживання особи;

2) якщо воно невідоме — за місцезнаходженням нерухомості або основної частини рухомого майна.

Важливо: якщо майно в іншому окрузі, ваш нотаріус дає доручення місцевому нотаріусу лише на опис майна. Призначає опікуна все одно той нотаріус, до якого ви звернулися спочатку.

ПЕРЕВІРКА ПЕРЕД ПРОЦЕДУРОЮ

Перед початком нотаріус зобов’язаний перевірити:

• місце останнього проживання зниклого безвісти;
• статус населеного пункту (чи не є він окупованим згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за №380/43786);
• наявність відомостей про особу, зниклу безвісти за особливих обставин, у Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;
• чи не був уже призначений інший опікун раніше;
• документальне підтвердження родинних зв’язків заявника;
• склад та місцезнаходження майна через державні реєстри.

ЯК ПРОХОДИТЬ ПРОЦЕДУРА ВСТАНОВЛЕННЯ ОПІКИ

Нотаріус здійснює такі кроки:

1) описує майно двома способами: 1) фізичний огляд зі складанням відповідного акта опису майна за участю не менше 2-х свідків; 2) без виїзду на підставі документів про власність та даних державних реєстрів / кадастрів та відображенням цієї інформації в акті опису;

2) призначає опікуна: обирається особа з повною дієздатністю (лише одна). Пріоритет: близькі родичі, члени сім’ї або представник органу опіки;

3) видає документ: опікун отримує свідоцтво про призначення опікуна над майном, яке дає право на управління майном. Невід’ємною частиною свідоцтва є акт опису майна, який підшивається до свідоцтва;

4) реєструє інформацію в Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

ОБОВ’ЯЗКИ ОПІКУНА

• Управляти майном в інтересах зниклого.
• Погашати борги особи за рахунок майна зниклого безвісти.
• Забезпечувати утримання осіб, яких зниклий зобов’язаний був утримувати за законом.
• Приймати виконання цивільних обов’язків на користь зниклого.

ПРИПИНЕННЯ ОПІКИ

Опіка припиняється за заявою самої особи (якщо вона знайшлася), спадкоємців або опікуна.

• Підстава: рішення суду про скасування статусу безвісно відсутнього або дані Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин про припинення статусу зниклого.
• Нотаріус виносить постанову про припинення, скасовує та вилучає свідоцтво, вносить дані в Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

!!! Важливо: Якщо опікун помер, відмовився від обов’язків або був усунутий судом, процедура встановлення опіки (включаючи новий опис майна) проводиться заново за заявою заінтересованих осіб.

Оголошення військовослужбовця померлим – це судова процедура, яка застосовується, коли особа зникла безвісти за обставин, що давали підстави припускати її загибель (бойові дії), і немає можливості знайти чи ідентифікувати тіло.

Головна відмінність між оголошенням особи померлою та встановленням факту смерті військовослужбовця полягає в наявності доказів і юридичній природі судового рішення. Встановлення факту смерті ґрунтується на беззаперечних доказах реальної загибелі людини, тоді як оголошення померлою є юридичним припущенням у ситуаціях, коли тіло відсутнє, а прямих доказів смерті немає.

Алгоритм дій для родини

Крок – 1. Отримання статусу зниклого безвісти:

– звернутися до Національної поліції із заявою про зникнення (відкриття кримінального провадження);

– звернутися до Об’єднаного центру з пошуку та звільнення полонених при СБУ;

– внести дані до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;

– отримати витяг з реєстру.

Крок – 2. Збір доказів (де отримати):

– матеріали кримінального провадження, а саме: постанова про розшук, протоколи допиту свідків / побратимів (в органах досудового розслідування);

– рапорти командирів про обставини зникнення (у військовій частині);

– довідки про участь у бойових діях (у військовій частині);

– акт службового розслідування про факт зникнення безвісти військовослужбовця (у військовій частині).

Крок – 3. Звернення до суду.

Звернення до суду відбувається відповідно до статей 305 – 309 ЦПК України, таким чином:

– заява подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання / місцезнаходженням майна зниклого;

– справа розглядається в порядку окремого провадження. Судовий збір за такі заяви не сплачується.

У заяві повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові оголосити особу померлою (відкриття спадщини, соціальні виплати).

Строки для звернення до суду визначено у статті 46 ЦК України:

– загальний строк – два роки від дня закінчення воєнних дій.

ВАЖЛИВО: якщо особа зникла за обставин, що давали підстави припускати загибель (наприклад, бачили влучання снаряда в окоп, але тіло не знайшли), суд може оголосити особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня завершення активних бойових дій на цій ділянці.

Примітка! Актуальний перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025.

Крок – 4. Отримання рішення суду та свідоцтва:

– суд приймає рішення про оголошення особи померлою;

– після набрання рішенням законної сили (30 днів), воно направляється до ДРАЦС для реєстрації смерті;

– отримання свідоцтва про смерть.

Наслідки оголошення військового померлим:

– припинення правоздатності: особа вважається померлою з дня набрання рішенням суду законної сили (ст. 25 Цивільного кодексу України);

– відкриття спадщини: родичі можуть почати процедуру спадкування майна (квартири, автомобілі, банківські рахунки) (глава 87 Цивільного кодексу України);

– соціальні виплати: члени сім’ї отримують право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника (ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»);

– одноразова грошова допомога: сім’я має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 15 млн грн у разі загибелі під час виконання обов’язків військової служби (Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»);

– зміна статусу дружини / чоловіка: можливість реєстрації нового шлюбу. У разі появи «померлого» – попередній шлюб може бути поновлений (Сімейний кодекс України).

Військово-лікарська експертиза (ВЛЕ) — це процедура, яка встановлює, чи пов’язані захворювання або отримані травми (поранення, контузії, каліцтва) з виконанням військової служби. Вона проводиться щодо військовослужбовців, військовозобов’язаних, резервістів, а також осіб, звільнених зі служби. Крім того, ВЛЕ визначає, чи стали такі захворювання або травми причиною смерті. Тобто саме ВЛЕ офіційно підтверджує наявність причинного зв’язку та встановлює, чи були ці ушкодження або хвороби безпосередньою причиною смерті. ВЛЕ проводять штатні ВЛК.

Причинно-наслідковий зв’язок загибелі військовослужбовця із захистом Батьківщини встановлюють штатні військово-лікарські комісії (ВЛК):

• регіональні військово-лікарські комісії (м. Вінниця, м. Харків, м. Львів, м. Одеса, м. Дніпро) – за місцем знаходження ТЦК та СП, до якого після смерті військовослужбовця повернуто матеріали його особової справи;
• центральні військово-лікарські комісії (м. Київ) – у випадку, якщо рішення про причинно-наслідковий зв’язок потрібно переглянути або існують спірні питання щодо встановлення причинно-наслідкового зв’язку (розділ 21 наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», зі змінами (далі – Наказ №402)) .

У разі незгоди з рішенням ВЛК щодо причинно-наслідкового зв’язку загибелі військовослужбовця ви можете подати заяву до Центральної ВЛК протягом місяця з дня отримання рішення регіональної ВЛК (відповідно до Закону України «Про звернення громадян»).

Документи, які необхідно надати до заяви, визначено у п. 21.25 глави 21 розділу ІІ Наказу №402, а саме:

1) копія довідки про проходження військової служби або військово-облікового документа (військовий квиток або посвідчення офіцера);

2) копія акта проведеного службового розслідування за фактом загибелі військовослужбовця, довідки про безпосередню участь військовослужбовця в районі ведення бойових дій, а також інших документів, що підтверджують виконання ним бойових завдань;

3) висновок ВЛК, відповідно до якого загибель військовослужбовця не пов’язана із захистом Батьківщини;

4) висновок судово-медичної експертизи;

5) лікарське свідоцтво про смерть;

6) свідоцтво про смерть;

7) документи, в яких зазначено обставини загибелі або смерті військовослужбовця (витяг з іменного списку безповоротних втрат особового складу, наказ командира (начальника) військової частини, донесення про загибель (смерть), сповіщення (корінець сповіщення) на загиблого (померлого), захопленого в полон або заручником, а також інтернованого або зниклого безвісти військовослужбовця, постанова про закриття кримінального провадження (за наявності);

8) інші документи, що можуть підтверджувати причинний зв’язок загибелі військовослужбовця з виконанням бойових завдань.У разі відсутності вищевказаних документів зверніться з письмовою заявою у довільній формі до військової частини або ТЦК та СП, у якій зазначте їх перелік. Після отримання документів ви можете подавати заяву до ВЛК для встановлення причинно-наслідкового зв’язку смерті військовослужбовця із захистом Батьківщини.

Після отримання заяви ВЛК розглядає надані документи, за потреби надсилає запити до військової частини або інших органів для отримання додаткових матеріалів. За результатами розгляду заяви ВЛК ухвалює рішення, яке оформлюється протоколом у трьох примірниках, один з яких надсилається заявнику.

Розгляд заяви щодо встановлення причинно-наслідкового зв’язку із захистом Батьківщини здійснюється протягом 30 днів з дня надходження документів до ВЛК. У разі необхідності цей строк може бути продовжений, але не більше ніж до 45 днів, про що заявника повідомляють, що відображено у Наказі №402.

Отримання Постанови ВЛК про пов’язання причинно-наслідкового зв’язку смерті військовослужбовця із захистом Батьківщини дає можливість їхнім сім’ям отримати право на виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку зі смертю військовослужбовця, а також на пільги, гарантії та компенсації, передбачені у Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Ця пам’ятка носить виключно інформаційний характер і не замінює індивідуальну правову консультацію.

У разі загибелі (смерті) військовослужбовця держава передбачає виплату одноразової грошової допомоги (далі – ОГД) у розмірі 15 млн гривень. Така допомога призначається визначеним у законодавстві особам, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, травми, каліцтва або захворювання, отриманих під час дії воєнного стану під час виконання обов’язків із захисту Батьківщини, участі у бойових діях чи забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, безпосередньо в районах їх проведення.

Як визначається коло осіб, які мають право на ОГД

Особисте розпорядження військовослужбовця або закон:

за особистим розпорядженням (п. 6. ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», далі – Закон №2011-XII): особи, вказані у ньому, в розмірі визначеної частки, у відсотках.

УВАГА! Незалежно від волі військовослужбовця право на ОГД у розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них у разі призначення і виплати ОГД, мають:

 – малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти;

– непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи;

 за законом (п. 4 ст. 16-1 Закону №2011-XII):

– діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;

– вдова (вдівець);

– батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);

– внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);

– жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім’єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;

– інші утриманці загиблої (померлої) особи, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Умови, за яких виплачується ОГД:

– загибель (смерть) військовослужбовця під час виконання ним обов’язків військової служби / захисту Батьківщини;

– внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби / захисту Батьківщини;

– смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби / захисту Батьківщини.

Ким виплачується ОГД

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами у відповідності до п. 6 ст. 16-3 Закону №2011-XII.

Особи, які мають право на ОГД, можуть його реалізувати протягом трьох років з дати складання актового запису про смерть, зазначеної у свідоцтві про смерть військовослужбовця. Право осіб на отримання ОГД визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.

Якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої у Законі №2011-XII, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених в інших нормативно-правових актах, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.

Підстави, за якими виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється

Якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця є наслідком:

– вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

– вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння;

– навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров’ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

– подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Кому не призначається ОГД

Одноразова грошова допомога не призначається особі, яка:

– умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу, яка має право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги;

– притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи, за рішенням суду, яке набрало законної сили;

– а також особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов’язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.

У разі відмови від ОГД (яка засвідчується нотаріально або згідно з міжнародними договорами – для тих, хто за кордоном) осіб, які мають право на її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на ОГД.

Якщо після призначення та виплати ОГД у повному розмірі, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги між особами, які мають на неї право, вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Куди звертатися із заявою на отримання ОГД

Заява подається до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки незалежно від місця реєстрації заявника (тобто в найближчий до заявника ТЦК та СП, однак найефективнішим є звернення до ТЦК та СП, в якому військовослужбовець перебував на військовому обліку).

Перелік документів для призначення ОГД:

– заява визначеного зразка (додаток 1 до ЗУ “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та їх сімей”);

– паспорт;

– ідентифікаційний код або номер паспорта (для осіб, які через релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

– свідоцтво про смерть військовослужбовця;

– документ, що підтверджує родинні зв’язки із загиблим військовослужбовцем:

а) для дружини / чоловіка – свідоцтво про шлюб;

б) для дитини – свідоцтво про народження дитини;

в) для батьків – свідоцтво про народження загиблого (померлого);

г) для осіб, які перебували на утриманні загиблого, – документ, що підтверджує перебування на утриманні загиблого (померлого) військовослужбовця;

– згода на оброблення персональних даних;

– довідка про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень або повний витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості»;

– свідоцтво про зміну імені – у разі зміни прізвища, імені, по батькові (за наявності);

– рішення місцевої державної адміністрації, виконавчого органу місцевої ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування, – для законних представників неповнолітніх дітей загиблого (померлого), за наявності;

– відмова, заява, інший правочин, завірений відповідно до Закону України «Про нотаріат» або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (за наявності);

– рішення суду, яке набрало законної сили та стосується призначення ОГД (за наявності);

– інші документи щодо призначення та виплати ОГД (за наявності).

Рішення про відмову у призначенні ОГД може бути оскаржене в установленому у законодавстві порядку до суду.

Перелік осіб, що мають право на одноразову грошову допомогу у зв’язку із загибеллю військовослужбовця, визначено у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Варто зазначити, що редакція статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» змінювалася декілька разів.

Станом на день випуску цього збірника редакція статті передбачає:

1) перелік членів сім’ї, які мають право на отримання ОГД.

Одноразова грошова допомога розподіляється рівними частками між усіма членами сім’ї, до яких належать:

• один із подружжя, який пережив загиблого;
• діти (включаючи усиновлених, зачатих за життя загиблого та народжених після його смерті);
• батьки або усиновлювачі (за умови, що вони не були позбавлені батьківських прав, або ці права були поновлені до моменту смерті);
• внуки загиблого (якщо на момент загибелі їхні батьки вже померли);
• жінка / чоловік, з якими загиблий спільно проживав без офіційного шлюбу (виключно за наявності рішення суду, яке набрало законної сили та підтверджує факт проживання однією сім’єю);
• інші утриманці загиблої (померлої) особи, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Також зазначаємо, що є особисте розпорядження військовослужбовця (якщо воно було складене за життя), у якому він самостійно визначив коло осіб та частки виплат. Проте існує перелік осіб, які мають право на частку одноразової грошової допомоги (далі – ОГД) незалежно від змісту такого розпорядження.

Категорії осіб, які мають право на ОГД незалежно від особистого розпорядження:

• малолітні діти (до 14 років);
• неповнолітні діти (від 14 до 18 років);
• повнолітні непрацездатні діти (якщо вони особи з інвалідністю);
• непрацездатна вдова (вдівець);
• непрацездатні батьки загиблого військовослужбовця.

У розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них у разі призначення і виплати одноразової грошової допомоги за відсутності особистого розпорядження.

Важливо

1. Розподіл часток: ОГД розподіляється рівними частинами між усіма членами сім’ї, які мають на це право.
2. Відмова від частки: якщо хтось із отримувачів офіційно відмовляється від своєї частки допомоги, ця сума рівномірно розподіляється між іншими членами сім’ї, які мають право на виплату.
3. Підтвердження статусу: для підтвердження статусу (у випадках проживання без шлюбу чи утримання) необхідно звертатися до суду для встановлення відповідних юридичних фактів.
4. Батьки, які були позбавлені батьківських прав і не поновили їх до моменту загибелі військовослужбовця, не мають права на отримання ОГД.

Згідно з редакцією, яка була чинна з 29.07.2022 до 09.12.2023, передбачено такий перелік категорій отримувачів одноразової грошової допомоги:

• батьки загиблого (померлого): мають право незалежно від їхнього віку чи працездатності;
• один із подружжя: обов’язкова умова: ця особа не одружилася вдруге на момент звернення за допомогою;
• діти:
  • обов’язкова умова: діти, які не досягли повноліття (до 18 років).
• утриманці загиблого (померлого) які мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Згідно з редакцією, яка була чинна з 04.07.2012 до 29.07.2022, передбачено такий перелік категорій отримувачів одноразової грошової допомоги:

–        члени сім’ї: визначаються відповідно до Сімейного кодексу України;

–        батьки: незалежно від їхнього віку чи працездатності;

–        утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця: відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Важливо: особи, які мають право на ОГД, можуть його реалізувати протягом трьох років з дати складання актового запису про смерть, зазначеної у свідоцтві про смерть військовослужбовця, таким чином потрібно брати до уваги ту редакцію, яка була чинна на момент складання актового запису про смерть військовослужбовця, і передивитися редакцію статті, хто саме з членів сім’ї має право на отримання цієї одноразової грошової допомоги.

Пільги членам сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці України визначені у Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII від 22.10.1993 (далі – Закон України №3551-XII).

Члени сімей також мають право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 15 мільйонів гривень, у випадках, передбачених у законодавстві, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII та постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168.

Водночас одноразова грошова допомога не належить до пільг у розумінні Закону України №3551-XII, а є окремою державною соціальною гарантією.

Види та перелік пільг визначено у ст. 15 Закону України №3551-XII та поділяються за такими напрямами:

медичне забезпечення:

• безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;
• безплатне першочергове зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);
• безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України (дія п. 3 ч. 1 ст. 15 дія зупиняється законами про Державний бюджет України на відповідні роки);
• щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;
• першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;
• користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місця роботи поліклініки та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;

пільги у сфері комунальних послуг:

• 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених у чинному законодавстві (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);
• 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання;
• 50-процентна знижка вартості палива, у тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;
• позачерговий безплатний капітальний ремонт власних жилих будинків і першочерговий поточний ремонт жилих будинків і квартир;

трудові гарантії:

• виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;
• використання чергової щорічної відпустки у зручний час; одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік;
• переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування в разі ліквідації підприємства, установи, організації;

пільги на житло:

• позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік;
• одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва;
• першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, до садівницьких товариств, на придбання матеріалів для індивідуального будівництва і садових будинків, технічне обслуговування та забезпечення стоянками транспортних засобів;

податкові пільги:

• на сплату податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства;

пільги у сфері послуг і транспорту:

• позачергове користування всіма послугами зв’язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів – додаткових робіт);
• першочергове обслуговування підприємствами, установами та організаціями служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;
• позачергове обслуговування закладами та установами, що надають соціальні послуги з догляду;

освітні гарантії:

• вступ поза конкурсом до державних та комунальних закладів вищої та фахової передвищої освіти на спеціальності, підготовка за якими здійснюється за рахунок коштів відповідно державного та місцевих бюджетів;
• органи державної влади та органи місцевого самоврядування, у підпорядкуванні яких перебувають державні і комунальні заклади дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) чи фахової передвищої освіти, забезпечують безкоштовним харчуванням дітей;

правова допомога:

• надання правових консультацій, складення документів та представництво інтересів у випадках, передбачених у законі, – центрами з надання безоплатної правової допомоги (БПД).

Хто має право на пільги?

Відповідно до ч. 4 ст. 10-1 Закону України №3551-XII:

• батьки;
• один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні;
• діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;
• діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;
• діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти;
• утриманці загиблого (померлого), яким у зв’язку з цим виплачується пенсія.

Документи, необхідні для оформлення пільг:

• документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України);
  • реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП);
  • документи, що підтверджують родинні відносини (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо);
  • документи, що підтверджують перебування на утриманні (за потреби);
  • свідоцтво про смерть загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України;
• посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України (видається Управліннями соціального захисту населення).

Додаткові документи, що можуть знадобитися (залежно від виду пільг):

• заява встановленого зразка;
  • документи, що підтверджують безпосередню участь загиблого Захисника чи Захисниці України у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
  • посвідчення учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни;
  • рішення (висновок) військово-лікарської комісії (якщо має значення причинний зв’язок);
  • довідка про зареєстроване місце проживання (для житлово-комунальних пільг);
  • документи на житло (право власності або користування);
  • довідки про доходи (у випадках, де пільга залежить від доходу);
  • довідки з місця навчання (для дітей);
  • медичні документи;
  • банківські реквізити (IBAN) – для отримання виплат;
  • інші документи залежно від процедури.

Куди звертатися членам сім’ї:

• центри надання адміністративних послуг (ЦНАП) – для подання заяв та документів, оформлення статусу, реалізації окремих житлових і соціальних пільг, а також передачі документів до уповноважених органів;
  • управління соціального захисту населення (УСЗН) – для оформлення пільг, компенсацій, призначення соціальних виплат, видачі посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого);
  • територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) – для отримання довідок та документів, що підтверджують проходження військової служби, участь у бойових діях, обставини загибелі (смерті), а також для підтвердження статусних підстав;
  • заклади охорони здоров’я (лікарні, амбулаторії, сімейні лікарі) – для реалізації медичних пільг, отримання направлень, довідок, виписок, проходження лікування та диспансеризації;
  • аптеки – для отримання безоплатних або пільгових лікарських засобів за рецептами лікаря;
  • підприємства, що надають житлово-комунальні послуги (ЖЕКи, ОСББ, управителі багатоквартирних будинків) – для застосування пільг на оплату житлово-комунальних послуг та внесення відповідних змін до нарахувань;
  • органи Пенсійного фонду України – для призначення та виплати пенсій, надбавок, доплат, а також окремих видів соціальних виплат;
  • органи місцевого самоврядування (сільські, селищні, міські ради) – для участі у місцевих програмах соціальної підтримки, вирішення житлових питань та надання додаткової матеріальної допомоги;
  • заклади освіти та їх засновники – для реалізації освітніх гарантій (зарахування поза конкурсом, забезпечення харчуванням, соціальна підтримка дітей);
  • територіальні органи Державної казначейської служби України – для проведення бюджетних виплат через відповідних розпорядників коштів;
  • центри зайнятості та роботодавці – для реалізації трудових гарантій, сприяння працевлаштуванню та застосування соціальних гарантій на роботі;
  • державна податкова служба України – для застосування податкових пільг, звільнень або зменшення податкового навантаження;
  • банківські установи – для відкриття рахунків та зарахування грошових виплат, компенсацій та допомог;
  • центри з надання безоплатної правової допомоги (БПД) – для отримання правових консультацій, складання документів та представництва інтересів;
  • суди – для захисту прав, оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування.

Важливі зауваження!

• Органи соціального захисту, ЦНАП або інші уповноважені органи можуть вимагати додаткові документи залежно від конкретних обставин.
• Реалізація окремих пільг може залежати від наявності фінансування та додаткових підзаконних актів.
• Частина соціальних гарантій може бути тимчасово обмежена законами про Державний бюджет України.
• Для отримання більшості пільг обов’язковим є наявність відповідного посвідчення члена сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці України.